Відокремлений структурний підрозділ “Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету “Львівська політехніка”

Забезпечення академічної доброчесності

І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Положення про академічну доброчесність у Відокремленому  структурному підрозділі «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська  політехніка» (далі Положення) закріплює норми дотримання високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу освіти (освітній, науковій, інноваційній, виховній тощо), утвердження академічних чеснот та запобігання порушення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу.

1.2 Положення розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про наукову і науковотехнічну діяльність», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Положення про систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості фахової передвищої освіти (систему внутрішнього забезпечення якості) ІТ коледжу Львівської політехніки  та з урахуванням досвіду провідних зарубіжних і вітчизняних закладів вищої освіти й рекомендацій SAIUP – Проєкту сприяння академічній доброчесності в Україні, що реалізується Американськими радами за підтримки посольства США в Україні спільно з Міністерством освіти і науки України.

1.3 Текст Положення розроблено з урахуванням пропозицій педагогічного колективу та студентів Відокремленого  структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська  політехніка» (далі Фаховий коледж), органів студентського самоврядування та профспілкової організації.

1.4 Положення є складовою частиною внутрішньої нормативної бази системи забезпечення якості вищої й фахової передвищої освіти та якості освітньої, наукової, методичної й інноваційної діяльності і розроблено з метою:

– визначення принципів і встановлення норм академічної доброчесності як невід’ємної складової професійної етики та корпоративної культури;

– формування сприятливого академічного середовища для забезпечення високої якості освітнього процесу, отримання вагомих результатів, що містять об’єктивну новизну, встановлення взаємодовіри і взаємоповаги між всіма членами колективу, адміністрацією та здобувачами освіти;

– забезпечення всебічного розвитку інтелектуального, професійного та особистісного потенціалу всіх учасників освітнього процесу;

– створення позитивного іміджу та репутації Відокремленого  структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська  політехніка».

 1.5 Педагогічні працівники, співробітники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого академічного середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу Відокремленого  структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська  політехніка», зобов’язуються виконувати норми даного Положення.

1.6 Дія цього Положення поширюється на всю академічну спільноту Фахового коледжу і є для неї обов’язковою до виконання.

 ІІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

2.1 У Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Академічна доброчесність − це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень [1].

Академічний плагіат − оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства [1].

Академічне шахрайство − використання під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів, проходження процедур контролю результатів навчання підставними особами, подавання як результатів власної праці творів, виконаних іншими особами, у тому числі на замовлення [2].

Самоплагіат − оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів [1].

Фабрикація − вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях [1].

Фальсифікація − свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень [1].

 Списування − виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання [1].

Обман − надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування [1].

Хабарництво − надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі [1].

Несанкціонована співпраця − надання здобувачам освіти допомоги педагогічними (науково-педагогічними) працівниками, батьками або іншими особами, що не передбачена умовами виконання завдань [2].

Необ’єктивне оцінювання − необ’єктивне оцінювання − свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів фахової передвищої освіти, їхніх творчих здобутків, а також компетентностей педагогічних (науковопедагогічних) працівників закладів фахової передвищої освіти під час їх атестації або сертифікації [2].

Потенційний конфлікт інтересів − наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Службові особи – особи, які постійно чи тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративногосподарських функцій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється службовою особою установи, організації, судом або законом.

2.2 Загальними моральними принципами, якими мають керуватися учасники освітнього процесу, є:

Принцип законності. У своїй діяльності учасники освітнього процесу мають суворо дотримуватися законодавства, а також стимулювати до цього інших.

Принцип чесності та порядності. У навчальній та викладацькій діяльності, у наукових дослідженнях, у практичній роботі тощо учасники освітнього процесу зобов’язані діяти чесно, бути відвертими й у жодному разі свідомо не висувати неправдивих тверджень.

 – Принцип взаємної довіри. Атмосфера довіри заохочує вільний обмін ідеями та інформацією, сприяє співпраці та вільному продукуванню нових ідей, позбавляє страху, що результати діяльності може бути вкрадено, кар’єру спаплюжено, а репутацію підірвано.

Принцип компетентності й професіоналізму. Студенти та педагогічні працівники коледжу зобов’язані підтримувати найвищий рівень компетентності у роботі та навчанні. Імперативом є постійне підвищення ними свого освітнього і професійного рівня як форми здійснення принципу «від освіти на все життя – до освіти протягом усього життя».

 – Принцип відповідальності. Студенти і педагогічні працівники коледжу мають брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності, виконувати взяті на себе зобов’язання. Бути відповідальним означає протистояти ганебним вчинкам, негативному впливу інших осіб і бути прикладом для інших.

 – Принцип партнерства і взаємодопомоги. З метою підвищення якості навчальних та науково-дослідницьких результатів учасники освітнього процесу орієнтуються на партнерську взаємодію.

 – Принцип взаємоповаги. Повага в освітньому середовищі має бути взаємною, виявлятися як до інших, так і до себе. Варто поважати й цінувати різноманітні, а іноді й протилежні думки та ідеї.

Принцип прозорості. З метою уникнення зловживань з боку учасників освітнього процесу необхідно, щоб усі процедури, які стосуються освітньої, науково-дослідницької, господарської та фінансової діяльності, були прозорими.

Принцип поваги і дотримання авторських та суміжних прав, а також принципів наукової етики. Метою реалізації принципів академічної доброчесності є забезпечення довіри до результатів навчання та наукових досягнень. Дотримання зазначених вище принципів має бути справою доброчесності всіх без винятку членів колективу коледжу.

 ІІІ ПРАВИЛА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

3.1 Формування академічної доброчесності здобувачів освіти є одним із завдань Фахового коледжу.

3.2 Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

 – дотримання норм Конституції України; – дотримання норм чинного законодавства України у сфері освіти, фахової передвищої та вищої освіти;

– дотримання загальноприйнятих етичних норм;

– дотримання норм законодавства України про авторське право;

– дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

– надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науковопедагогічну) діяльність;

 – контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; – об’єктивне оцінювання результатів навчання;

– уникнення приватного інтересу та конфлікту інтересів;

– відповідальність за порушення академічної доброчесності.

3.3 Дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої та фахової передвищої освіти передбачає:

– дотримання норм Конституції України;

– дотримання норм чинного законодавства України у сфері освіти, фахової передвищої та вищої освіти; – дотримання загальноприйнятих етичних норм;

– повагу до педагогічних працівників та співробітників коледжу;

– самостійне виконання навчальних завдань, завдань для поточного та підсумкового оцінювання результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

 – дотримання норм законодавства України про авторське право і суміжні права;

– надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації;

– відповідальність за порушення академічної доброчесності;

– інформування адміністрації Фахового коледжу у разі виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності.

 ІV ПОЛІТИКА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

4.1 Реалізація політики академічної доброчесності Фахового коледжу здійснюється через:

– діяльність групи сприяння академічній доброчесності у коледжі;

– створення і функціонування системи запобігання та виявлення академічного плагіату;

– посилення заходів щодо боротьби зі списуванням здобувачами освіти під час виконання різних типів завдань;

– протидію будь-яким проявам неправомірної вигоди;

– інформування на веб-сайті Фахового коледжу та в соціальних мережах про заходи щодо забезпечення принципів та правил академічної доброчесності;

– проведення тренінгів, семінарів та інших заходів для учасників освітнього процесу з метою заохочення їх до етичної поведінки та формування навичок протидії академічній недоброчесності;

– формування умов для розвитку взаємної довіри й поваги та партнерства між учасниками освітнього процесу;

– вивчення досвіду вітчизняних та зарубіжних закладів вищої освіти щодо реалізації принципів і правил академічної доброчесності в освітньому середовищі.

4.2 Формами проявів академічної недоброчесності є:

– академічний плагіат ;

 – самоплагіат; – фабрикація ;

– фальсифікація;

– списування;

– обман;

– підробка;

– приписування результатів колективної діяльності одній або окремим особам;

– хабарництво;

– необ’єктивне оцінювання;

– надання недостовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4.3 Система запобігання та виявлення академічного плагіату у Фаховому коледжі:

 4.3.1. у сфері фахової передвищої освіти та на початковому (короткому циклі) й першому (бакалаврському) рівнях вищої освіти:

 – включення до освітніх програм підготовки молодших спеціалістів, фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів та бакалаврів тематичних лекцій з академічної доброчесності та академічного письма;

– виконання навчальних завдань, проведення поточного та підсумкового контролю результатів навчання, з використанням диференційованих (індивідуальних) форм роботи, у т.ч. за допомогою системи дистанційного навчання Moodle;

– поступова переорієнтація на виконання курсових і дипломних робіт у вигляді проєктів, що унеможливлює компіляцію та плагіат;

 – посилений контроль завідувачів відділень, керівників курсових, бакалаврських робіт, членів екзаменаційних комісій щодо правильного оформлення посилань на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей тощо;

– перевірка (вибіркова чи суцільна) дипломних проєктів на предмет академічного плагіату;

 – створення електронного репозитарію дипломних і курсових проєктів;

4.3.2. у видавничій роботі навчальних і методичних видань Фахового коледжу:

– посилення вимог до процесу рецензування статей, методичних матеріалів, що затверджуються методичною радою шляхом запровадження процедур подвійного рецензування та програмної перевірки поданих матеріалів на предмет академічного плагіату;

– особиста відповідальність педагогічних працівників та здобувачів освіти щодо недопущення академічного плагіату у виданнях Фахового коледжу

 V НОРМИ ТА ПРАВИЛА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

5.1 Поважати права та свободи здобувачів освіти і колег відповідно до правових норм, суспільної моралі та професійної етики.

5.2 Бути носієм моралі, її виразником і захисником, прикладом високої культури, професійної майстерності й здорового способу життя.

5.3 Діяти відкрито і прозоро у всіх сферах педагогічної діяльності. Сповідувати принципи академічної доброчесності та відповідальності у педагогічній, науково-дослідницькій, інноваційній та виховній діяльності.

5.4 Забезпечувати бездоганну чесність та прозорість, вважати неприпустимим прояви плагіату, самоплагіату, фабрикування та фальшування даних.

5.5 Сумлінно проводити на високому професійному рівні кожне заняття, не допускати безпринципності в освітньому процесі, дотримуючись педагогічного такту. Формувати на заняттях дух взаємного порозуміння та доброзичливості.

5.6 Об’єктивно оцінювати навчальні досягнення здобувачів освіти, не допускаючи особистої неприязні, впливу родини, друзів чи службових осіб.

5.7 Поважати думку студента і підтримувати студентські пропозиції, спрямовані на утвердження академічних чеснот. Підтримувати студентів у наукових починаннях і сприяти розкриттю їх наукового потенціалу.

5.8 Не створювати студентам під час занять, складання заліків та екзаменів, захистів курсових/дипломних проєктів (робіт) сприятливих умов для списування, використання недозволених матеріалів, фальсифікації даних.

 VI  ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ НОРМ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

6.1 Кожен учасник освітнього процесу несе відповідальність за дотримання принципів і правил академічної доброчесності в навчальній, творчій та науковій діяльності.

6.2 Кожен учасник освітнього процесу мусить реагувати на порушення або спроби порушень принципів і правил академічної доброчесності іншими особами, зокрема:

 – вказувати учасникам освітнього процесу на неприпустимість здійснення нечесної поведінки в навчальній, науковій та творчій діяльності;

– повідомляти адміністрацію Фахового коледжу, керівників структурних підрозділів, або органи студентського самоврядування, в тому числі письмово, про порушення учасниками освітнього процесу правил академічної доброчесності;

– звертатися до Комісії сприяння академічній доброчесності з метою розгляду порушень академічної доброчесності учасниками освітнього процесу та притягнення їх до відповідальності.

6.3 Питання щодо дотримання учасниками освітнього процесу принципів і правил академічної доброчесності щосеместру розглядаються на засіданнях Педагогічної ради Фахового коледжу та засіданнях циклових комісій.

6.4 Директор Фахового коледжу та Педагогічна рада забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності в закладі освіти у межах своєї компетенції.

 6.5 Контроль за дотриманням педагогічними працівниками і здобувачів освіти принципів та правил академічної доброчесності здійснюють голови циклових комісій, завідувачі відділень, члени групи сприяння академічній доброчесності та директор коледжу.

6.6 За інформування здобувачів вищої освіти про неприпустимість порушення академічної доброчесності, реалізацію заходів щодо запобігання проявам академічної недоброчесності в структурних підрозділах відповідають їхні керівники, голови циклових комісій та куратори академічних груп.

6.7 За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники коледжу можуть притягатися до такої академічної відповідальності:

– догана;

– позбавлення на певний строк премій, надбавок, інших заохочень;

– відмова у присвоєнні, підтвердженні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

 – позбавлення на строк від одного до п’яти років права брати участь у роботі комісій з атестації педагогічних працівників, з акредитації освітньопрофесійних програм, з інституційного аудиту закладів освіти, у журі учнівських і студентських олімпіад та інших змагань, у дорадчих і робочих органах, створюваних органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

– недопуск до проходження сертифікації строком на три роки, позбавлення сертифіката;

– обмеження права на вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

– прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність займаній посаді педагогічного працівника.

6.8 Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, а також види відповідальності за конкретні порушення визначаються групою сприяння академічній доброчесності Фахового коледжу.

 6.9 За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть притягатися до такої академічної відповідальності:

– зауваження*;

– повідомлення батькам, законним представникам*;

– повторне проходження поточного, підсумкового та/або річного оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо)*;

– повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми*;

– повторне проходження державної підсумкової атестації та/або атестації здобувачів;

– повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої, (освітньо-професійної) програми;

– позбавлення академічної стипендії;

– позбавлення отриманих з порушенням академічної доброчесності призових місць на учнівських та студентських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах;

– позбавлення наданих закладом фахової передвищої освіти пільг з оплати навчання;

– відрахування з коледжу.

6.10 Рішення про академічну відповідальність здобувачів освіти, передбачену пунктом 6.7, приймає педагогічний працівник, який виявив порушення. В інших випадках рішення може прийматися керівником та/або педагогічною радою коледжу за погодженням з органами студентського самоврядування.

6.11 Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

– ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

– особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

– знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

– оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

 VІI ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КОМІСІЇ СПРИЯННЯ АКАДЕМІЧНІЙ ДОБРОЧЕСНОСТІ

7.1 Комісія сприяння академічній доброчесності (далі – Комісія) – колегіальний орган, на який покладені такі завдання:

– організаційно-методичне забезпечення виконання прийнятих в коледжі стандартів академічної доброчесності;

– виявлення порушень принципів і правил академічної доброчесності з боку учасників освітнього процесу;

– розгляд скарг про підозру в застосуванні неетичних практик у навчальній і науковій діяльності; – надання пропозицій керівництву коледжу (керівникам структурних підрозділів) щодо притягнення порушників академічної доброчесності до відповідальності й накладання відповідних санкцій.

7.2 Організаційною формою роботи Комісії є засідання. Засідання можуть бути чергові та позачергові, що скликаються за необхідності вирішення оперативних та нагальних питань.

7.3 До складу Комісії  входять: перший заступник − заступник директора з навчальної роботи, заступник директора з виховної роботи, голова студентської ради, практичний психолог, завідувач відділення, методист, голова циклової комісії, представники від педагогічного колективу  та студентського самоврядування.

7.4 Склад Комісії сприяння академічній доброчесності затверджується наказом директора терміном на один навчальний рік.

7.5 До членів Комісії не можуть обиратися особи, які притягувалися до відповідальності за порушення цього Положення та нормативно-правових актів Фахового коледжу.

7.6 Члени Комісії, проти яких висунуто звинувачення в порушенні цього Положення, не можуть брати участь у її засіданнях. Члени Комісії, які були звинувачені в порушенні цього Положення, відстороняються від діяльності в Комісії, а на їх місце обираються інші особи.

7.7 Голова Комісії, його заступник і секретар обираються з числа її членів на першому засіданні простою більшістю голосів шляхом відкритого голосування. На першому засіданні ухвалюється план роботи комісії на навчальний рік, про виконання якого голова Комісії  звітує перед Педагогічною радою коледжу, не рідше одного разу впродовж навчального року.

7.8 Голова Комісії веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо. Повноваження відносно ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх-на засіданні тощо здійснює секретар.

7.9 Засідання Комісії проводяться відповідно до плану роботи (але не рідше одного разу на семестр) або позачергово у випадках, зазначених в пункті 6.8. Засідання вважається правомірним, якщо в ньому беруть участь 2/3 складу її членів.

7.10 Рішення Комісії приймаються на її засіданні простою більшістю голосів відкритим голосуванням і оформляються протоколом, який підписують голова і секретар комісії.

7.11 Будь-який учасник освітнього процесу, який став свідком або має серйозну причину вважати, що стався факт порушення, зазначеного в пункті 4.2. цього Положення, має право подати офіційну скаргу на ім’я голови Комісії.

7.12 Голова Комісії не пізніше, ніж через 10 календарних днів після подання скарги оголошує про проведення позачергового засідання, на якому відбувається розгляд скарги.

7.13 Особа, що подала скаргу, повинна викласти в ній аргументи, які свідчать про порушення академічної доброчесності, та надати відповідні докази (відео-, аудіоматеріали, письмові показання тощо).

7.14 Процедура розгляду питання про порушення академічної доброчесності включає такі стадії:

7.14.1. Повідомлення особи про подання скарги. Відповідач має бути ознайомлений із висунутою проти нього підозрою, особливостями процедури розгляду даного питання. Допускається право вето відповідача щодо будь-якого члена Комісії, якщо підозри в його упередженості є обґрунтованими.

7.14.2. Здобувач освіти, педагогічний працівник може визнати свою вину в допущеному порушенні. У такому разі розгляд питання не проводиться, а факт визнання провини враховується під час визначення виду відповідальності.

7.14.3. Встановлення факту порушення академічної доброчесності, що передбачає:

– опитування свідків (свідком може бути будь-який учасник освітнього процесу, якому відомі обставини, що стосуються справи);

– вивчення першоджерел (публікації, підсумкові роботи); – проведення консультацій з експертами (експертом може бути особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, й дати висновок із питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань);

– інші заходи, необхідні для проведення об’єктивного встановлення порушення академічної доброчесності.

7.14.4. Підготовка звіту. За результатами розгляду питання та з’ясування всіх істотних обставин Комісія  готує письмовий звіт, який містить такі складові:

– вступна частина (дата складання та строки встановлення факту порушення академічної доброчесності, учасники процедури розгляду порушення правил академічної чесності та зміст скарги);

– описова частина (інформація за суттю питання, яка була розглянута Групою); – мотивувальна частина (обставини та докази, які взято до уваги);

– резолютивна частина (офіційні висновки та рекомендації для прийняття рішення).

7.14.5. Якщо будь-який член Комісії не погоджується зі звітом, він має право викласти окремо свою думку, що є невід’ємною частиною звіту. Усі учасники процесу порушення академічної доброчесності мають бути ознайомлені з результатами розгляду питання і, в разі наявності, подати письмові зауваження або заперечення до звіту.

7.15 Особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має права, передбачені п. 5.8. цього Положення.

7.16 Звіт Комісії  щодо розгляду питання про порушення академічної доброчесності впродовж трьох днів подається директору Фахового коледжу, який на його підставі приймає відповідне рішення про застосування заходів, притягнення особи до відповідальності за порушення академічної доброчесності. Прийняте рішення є підставою для видання відповідного наказу по коледжу. У випадку виникнення нових обставин справи або недостатнього вивчення Комісією  усіх поданих матеріалів директор Фахового коледжу може направити справу на додатковий розгляд.

7.17 Група повинна забезпечити конфіденційність розгляду питання про порушення академічної доброчесності та не допускати поширення інформації за межі відповідних регламентних процедур. Лише учасники процедури розгляду порушення академічної доброчесності можуть бути ознайомлені зі змістом скарги та матеріалами справи.

7.18 Рішення про притягнення до відповідальності за порушення академічної доброчесності може бути оскаржене в письмовій формі впродовж десяти днів з моменту ознайомлення з прийнятим рішенням.

7.19 Апеляція подається на ім’я директора Фахового коледжу, який призначає склад апеляційної комісії для повторного розгляду справи. Апеляційна комісія зі свого боку розглядає питання за процедурою, зазначеною у пункті 7.14, та готує новий звіт про факт порушення академічної доброчесності, який передає на розгляд директору Фахового коледжу. Остаточне рішення приймається директором Фахового коледжу або уповноваженою ним особою.

VІІI ПОПЕРЕДЖЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ НЕДОБРОЧЕСНОСТІ

8.1 Для попередження недотримання норм та правил академічної доброчесності у Фаховому коледжі здійснюється комплекс профілактичних заходів:

− ознайомлення здобувачів освіти й педагогічних працівників та інших членів академічної спільноти із цим Положенням;

− інформування здобувачів освіти, педагогічних/науково-педагогічних працівників та інших членів академічної спільноти про необхідність дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики;

− проведення семінарів із здобувачами освіти з питань інформаційної діяльності Фахового коледжу, правильності написання наукових, навчальних робіт, правил опису джерел та оформлення цитувань;

 − контроль з боку голів циклових комісій, керівників курсових/дипломних проєктів (робіт), членів екзаменаційних комісій щодо правильного оформлення посилань на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей тощо;

− перевірка курсових/дипломних проєктів (робіт) на предмет академічного плагіату;

− експертна оцінка та (або) технічна перевірка (за допомогою спеціалізованих програмних засобів) щодо ознак академічного плагіату у монографіях, наукових статтях, робіт студентів, матеріалів, поданих до публікування у періодичних і неперіодичних наукових виданнях та виданнях Фахового коледжу.

 IX ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

9.1 Дане Положення розглядається і схвалюється Педагогічною радою Фахового коледжу та затверджується директором Фахового коледжу.

 9.2 Положення набуває чинності з наступного дня після введення його в дію наказом директора Фахового коледжу, якщо інше не передбачається тим же наказом.

9.3 Зміни та доповнення до цього Положення розглядаються і ухвалюються Педагогічною радою Фахового коледжу та затверджуються директором Фахового коледжу. У тому ж порядку Положення скасовується.

9.4 Усі учасники освітнього процесу мають бути обізнані щодо принципів і норм Положення.

9.5 Незнання правил і принципів дотримання академічної доброчесності, зазначених у цьому Положенні, не звільнює від відповідальності за їх порушення.

 9.6 Фаховий коледж забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Закон України «Про освіту». [Електронний ресурс]:− Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 21.01.2021).
  2. Закон України «Про фахову передвищу освіту». [Електронний ресурс]:− Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19 (дата звернення: 21.01.2021)
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 347) [Електронний ресурс]: − Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015 -%D0%BF (дата звернення: 21.01.2021).
  4. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність». [Електронний ресурс]:− Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848 -19 (дата звернення: 21.01.2021).