Кабінет психолога

Ви обов’язково маєте знати:
– З ким товаришує Ваша дитина, в яких компаніях буває.
– Хто її найкращий друг або подруга.
– Де дитина проводить вільний час.
– Чим захоплюється та які інтереси має.

Ви повинні тривожитися, якщо ваша дитина:
– Грубить Вам, іде з дому, не повідомляючи Вам про це.
– Бреше Вам; вимагає у Вас гроші.
– Стає залежною від алкоголю.
– Перестає спілкуватися з Вами й не реагує на Ваші зауваження.

Що робити, якщо ви дізнались, що ваша дитина стала жертвою булінгу:
– Зберігайте спокій, будьте терплячими, не тисніть на дитину
– Поговоріть з дитиною. Дайте їй зрозуміти, що не звинувачуваєте її, а навпаки, готові вислухати і допомогти
– Запитайте, яка саме допомога потрібна їй, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації
– Поясніть дитині, що у разі цькування вона може звернутися за допомогою до психолога, керівника групи, адміністрації коледжу, інших студентів
– Підтримайте дитину у налагодженні стосунків з однолітками, та підготуйте її до того, що вирішення проблеми може зайняти деякий час

У разі, якщо ситуацію з булінгом не вдається вирішити на рівні коледжу – повідомте поліцію! Захистіть свою дитину від цькування!

Рекомендації  батькам у вихованні підлітків, які схильні до девіантної поведінки

Інтерес

З’ясуйте, що подобається Вашій дитині. Можливо, це буде не просто, але здатність співвідносити схильності й антипатії Вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків з нею.

Пам’ятайте: щоб бути гарними батьками Вам також потрібно бути гарними друзями.

Строгість

Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть про себе подбати. З новими бажаннями вони можуть заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю.

Дайте зрозуміти Вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності  безглузда.

Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.

Спілкування щодня

Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме Вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні.

Якщо Ваша дитина навчається не в Вашому населеному пункті, обов’язково дзвоніть кожного дня. Часто, відірвавшись від дому, підлітки вважають, що нема потреби кожного дня розмовляти з батьками по телефону. Якщо Ви не переконаєте свою дитину в іншому, то спілкуватись з нею будете тоді, коли дитині потрібні гроші або потребують вирішення проблеми, яких можна було уникнути, порадившись з батьками.

Щоденне спілкування покаже Вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені в їхнє життя. Інакше підлітки можуть звернутися до ненадійних однолітків за порадою або настановами. Дуже важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу, навіть якщо це по телефону.

Виховання важких підлітків ніколи не було й не буде легким завданням. Різні батьки користуються для його розв’язання різними підходами. Безперечно, важливо вчинити так, як Ви вважаєте правильним, але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі пройти через усе це, а також зрозуміти, що Ви не єдиний у такій ситуації.

Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба зациклюватися на тому, що ваша дитина завжди залишиться важким підлітком. Натомість сконцентруйте свої сили й увагу, допоможіть дитині впоратись з її проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли дитина була маленькою?..

Терпіння

Коли йдеться про виховання важкого підлітка, Ваше терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків Вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацією значно краще.

Упереджувальний підхід

Тільки-но Ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Можливо, Вам необхідно зменшити фінансування, чи змінити місце проживання підлітка (квартиру на гуртожиток?). Негайний початок дій покаже Вашій дитині, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити їй вживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких Ви не схвалюєте. Упереджувальний підхід може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка.

Єдиний фронт

У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що Ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.

Постійно підтримуйте зв’язок з керівником групи.

Часто керівник групи може розповісти те, що Ваша дитина замовчує. І завжди з керівником групи можна розробити єдину стратегію по профілактиці девіантної поведінки.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків

• Виявляйте до підлітка більше уваги, любові та ласки.
• Завжди стежте за своєю поведінкою в сім’ї. Кращий спосіб виховання дітей – єдність їхніх дій.
• Не застосовуйте фізичні покарання.
• Допомагайте підлітку знаходити друзів. Заохочуйте розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджайте її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.
• Пояснюйте підлітку наслідки агресивної поведінки.
• Враховуйте у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.
• Надавайте підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.
• Обмежуйте перегляд відеофільмів та комп’ютерних ігор зі сценами насильства.
• Спрямовуйте енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочуйте його до участі в культурних заходах.

Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми

Агресія – індивідуальна або колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.

Найгостріше постає проблема агресивної поведінки у підлітковому віці, коли здійснюється перехід до нового щабля розвитку особистості; серед підлітків посилюється негативізм, демонстративна стосовно дорослих поведінка, частішають випадки виявів жорстокості й агресивності.

Агресія підлітків безпосередньо не пов’язана з порушенням усталених правил і норм та відокремлюється від девіантної поведінки.

Пам’ятайте, що заборона й підвищення голосу — найнеефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність буде знижена.

Дайте підлітку можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів’я про своїх друзів чи колег.

Важливо, щоб підліток повсякчас відчував, що ви любите, цінуєте і приймаєте його. Не соромтеся зайвий раз приголубити або пожаліти його. Нехай бачить, що потрібний і важливий для вас.

Рекомендації  батькам «конфліктних» підлітків:

Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Звертайте увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс.

Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши всіх причетних в її виникненні і захищаючи свою дитину. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.

Після конфлікту обговоріть з підлітком причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.

Не обговорюйте при підліткові проблеми його поведінки. Він може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

Як запобігти вживанню наркотиків дитиною

Для уникнення проблем, пов’язаних з уживанням наркотиків, Вам слід:

1. Бути найближчою людиною для своєї дитини незалежно від тих важких ситуацій, у які вона може потрапити.
2. Не замовчувати проблему, якщо дитина виходить з – під Вашого контролю, звертатися до фахівців.
3. Звертати увагу на те, чи курить Ваша дитина, чи вживає спиртні напої, бо ви не застраховані від того, що вона не вживає наркотики.
4. Створювати вдома найсприятливішу атмосферу, аби дитині не захотілося змінити домашній світ сварок і скандалів на світ щастя і спокою з допомогою наркотиків у поганій компанії.

Як уникнути емоційного вигорання

1. Плануючи робочий день, обов’язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров’я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки.
2. Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.
3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід перезавантажувати себе в неробочий час. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів. Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу.
4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу – курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв’язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.
5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування фізичної форми. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день.
6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.
7. Категоричним правилом має стати відмова від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.
8. Зрештою, візьміть по-можливості відпустку.

При виникненні конфліктів в першу чергу батькам необхідно вислухати думку власної дитини, без оцінки її дій і звинувачень. Атмосфера при бесіді повинна бути довірлива.

Враховуйте можливість фальсифікації інформації під час її передачі.

Після цього обговоріть ситуацію, що склалася і акуратно підведіть дитину до думки про те, що причиною сварки стало непорозуміння.

Наступним кроком має бути ознайомлення з точкою зору протилежної сторони конфлікту (педагога, інших студентів)

Контролюйте свої емоції. Уникайте суджень щодо дій та висловлювань протилежної сторони.

Пам’ятайте!

У жодному випадку Ви НЕ маєте права морально чи фізично чіпати іншу дитину!

Пошук виходу з конфлікту має відбуватися при спільній бесіді батьків, студентів і куратора. Якщо спроби вирішення конфлікту зазнають фіаско, слід звернутися до адміністрації, психолога.

Але якщо у дитини при конфліктах з одногрупниками регулярно з’являються синці, доведеться діяти рішуче і підключати керівництво коледжу та інших батьків.

Профілактика конфліктів у коледжі

Для того, щоб дитина не потрапляла в гущу конфліктів, виховуйте у неї почуття власної гідності та толерантне ставлення до оточуючих.

Привчайте студента ні в якому разі не показувати свій страх і не піддаватися на провокації. Але при цьому необхідно прищеплювати  дітям повагу до викладачів та оточуючих.

 У тому, як уникнути конфлікту в коледжі, важливу роль грають і батьки. Слід постійно підтримувати зв’язок з куратором. У напружених ситуаціях не відстоюйте сліпо позицію вашої дитини, вислухайте і протилежну сторону.

Рухаємось від «перевтомленого учня» до «амбіційного студента»

 Адаптація – це активне пристосування індивіда до умов середовища: як фізичного, так і соціального. Але зміни в житті потрібні для нашого здоров’я, благополуччя та досягнення цілей! Етап вступу до коледжу вважається одним із найбільш важких адаптаційних періодів у житті кожного, оскільки від успішності цього процесу великою мірою залежить подальша професійна кар’єра й особистісний розвиток. Тому тривожність, сум за рідними і друзями, ностальгія за шкільними роками, відчуття розгубленості у незнайомому місті, страх перед навчанням – це нормально. Дайте собі час на те, щоб нове місце стало «своїм».

Процес адаптації буде проходити легше, якщо дотримуватися таких простих правил:

• Турбуйтеся про свої ресурси. Коли незадоволені Ваші базові потреби (їжа, сон, почуття безпеки), Ви не зможете задовольнити потребу в самореалізації. Пам’ятайте,  треба спати 8-10 годин на добу!
• Провітрюйте кімнату та не забувайте про фізичну активність. Це знімає напруження в тілі, піднімає настрій та надихає на нові ідеї!
• Їжте смачну та корисну їжу щодня. Ламайте стереотип – будьте вічно ситим студентом!
• Любіть себе і дякуйте своєму тілу приємними бонусами та особливими радостями: похід у кіно, бажані подарунки, спонтанні поїздки на природу, улюблене хобі – все це додає сили, енергії та мотивації!
• До навчання – без фанатизму з усіх боків! Головне – практичні вміння і знання, а не те, як тебе хтось оцінив. Адже сьогодні важливіше реалізувати свій творчий потенціал, аніж просто мати диплом про вищу освіту!
• Старайтеся уникати (мінімізуйте) спілкування з «токсичними» людьми, які вічно тривожні, злі, ображені та зосереджені на негативі. Вони можуть «забрати» і Ваш душевний спокій, і енергію, і хороше самопочуття! Натомість співпрацюйте з групою та не відмовляйте у допомозі тим, хто цього потребує.
• Користуйтеся принципом «Менше хвилювань – більше віри». Не витрачайте сили на негатив, адже думки матеріалізуються в модель поведінки і Ви вже підсвідомо будете робити все для того, щоб погане сталося. Дайте собі час і налаштуйся на позитивний сценарій подій! До речі, емоційна реакція в мозку проходить від 7 до 12 хвилин. Більше часу витрачати на хвилювання і гнів не потрібно.
• Не забувайте про спілкування! З батьками та друзями підтримуй зв’язок по Skype, відеомесенджерах, і при цьому знайомтеся із старшокурсниками, сусідами, одногрупниками. Так Ви дізнаєтися багато корисної інформації, а Ваша тривога зменшиться.
• Викладачів треба не боятися, а розуміти. Виконуйте їхні рекомендації щодо навчання, задавайте запитання, проявляйте активність, беріть участь в обговоренні. Це все безцінний досвід та саморозвиток!
• Не порушуйте норм та правил поведінки. Регулярно відвідуйте заняття – практичні, лабораторні, контрольні. Виконані завдання потрібно здавати вчасно, не відкладайте їх на потім. Здавати все одно ж прийдеться.
• Беріть активну участь у заходах, які проводяться в коледжі. Різноманітні культурні заходи, студентське самоврядування, театральні та танцювальні гуртки, громадські організації і т.д. Боїтесь виступати перед аудиторією? Парадоксальна порада: виступайте як можна частіше! Навик публічних виступів ще не раз пригодиться в житті (та й екзамени здавати буде набагато легше).
• Ефективно плануйте і організовуйте свій день. Кожні 20 хвилин інтелектуальної праці робіть перерву на 5 хвилин і змінюйте вид діяльності на фізичний. Обов’язково ведіть блокнот, де будете писати розклад занять, дзвінків, номери телефонів, адреси, домашні завдання, плани на тиждень. Це допомагає знизити тривожність та тримати все під контролем.
• Якщо щось не так – це треба змінювати, а не терпіти. Якщо щось не так, як хочеться, подобається чи потрібно, слід або змінити ситуацію, або змінити своє ставлення до неї.
• Пам’ятайте про те, що Ви не самотній і в будь-який момент можете звернутися за компетентною рекомендацією до психолога нашого навчального закладу, куратора, викладачів, студентського самоврядування та старшокурсників.
• Думайте над власними корисними варіантами створення безпечно-комфортного простору для непростого періоду життя.

Розпочалась сесія і кожен студент відчуває емоційну напругу перед заліками та іспитами. Це пояснюється тим, що іспит сприймається як своєрідна критична ситуація, що впливає на соціальний статус, подальші перспективи навчання.

Звичайно, найбільшої впевненості на іспиті додає знання предмету, однак існує кілька важливих правил, які допоможуть якнайкраще підготуватись до сесії.

По-перше, краще відмовитись від вживання заспокійливих засобів та медикаментів – вони гальмують мозкову діяльність і заважають концентруватись. Медикаменти краще замінити повноцінним здоровим сном (юнаки – 7-8 годин, дівчата – 8-9 годин) і прогулянками на свіжому повітрі. Збалансований режим роботи і відпочинку допоможе відновити фізичні та психічні сили організму. Під час підготовки до іспиту, щогодини можна виконувати гімнастичні вправи – це допоможе зняти напругу в м’язах і додасть сил для засвоєння нової інформації.

Друге важливе правило – повноцінне харчування. Їжа повинна бути багата на білок – сир, сметана, яйця, м’ясо, бобові тощо. Він слугує будівельним матеріалом для організму та насичує головний мозок, що полегшує сприймання та запам’ятовування інформації. Однак, щоб білок засвоювався як слід, важливо випивати не менш, ніж 1,5 л води щодня. Також слід збагатити їжу вітамінними продуктами – овочами та фруктами, які зарядять організм бадьорістю та енергією. Вживання різноманітних каш, які багаті на вітаміни та мікроелементи, активізують мозкову діяльність. Перед самим іспитом можна з’їсти небагато шоколаду – це допоможе сконцентруватися на завданні.

Третє правило успішної підготовки до сесії – облаштування робочого місця. Необхідно прибрати усі зайві речі, зручно розмістити потрібні підручники, зошити, ручки тощо.

В інтер’єрі кімнати бажано мати жовтий колір – він позитивно впливає на нервову систему, стимулює розумову діяльність та підвищує працездатність.

Важливо вчасно провітрювати кімнату, оптимальна температура для занять складає 19-22◦С. Зосередитися допомагають аромати лимону і евкаліпту. Перед самим іспитом можна скористатись таким психлогічним трюком – нанести на шкіру запахи, які супроводжували вас під час підготовки – це допоможе мозку згадати більше вивченої інформації.

Четвертою необхідною умовою є мотивація, чим вона сильніша – тим легше підготуватися до сесії. Визначте для себе цілі підготовки, напишіть, намалюйте, роздрукуйте мотиватори. Вибирайте мотивацію, яка стосується аспектів самореалізації, майбутніх професійних досягнень. Формулювати свої думки потрібно без частинки «не» – мотиватори повинні бути позитивними, стверджуючими. Наприклад, «я готуюсь до іспиту, щоб стати хорошим спеціалістом у своїй професії».

П’ята умова – послідовне засвоєння матеріалу. Перш ніж готуватися до екзамену, потрібно скласти план. Варто чітко визначити, що саме сьогодні Ви будете вивчати. Поки не стомились – варто взятись за найскладніший матеріал, а якщо в голову зовсім нічого не лізе – починайте з того, що Вам більше до душі, що знаєте краще всього. Обов’язково слід роботу чергувати із відпочинком – 40 хвилин занять, потім 10 хвилин відпочинку (можна зробити зарядку чи зайнятись домашньою роботою).

Якщо у Вас краще працює зорова пам’ять – малюйте схеми пройденого матеріалу, якщо слухова – розкажіть прочитане сусіду по кімнаті. Можна застосовувати обидва прийоми одночасно.

Перед самим іспитом важливо добре виспатись, щоб мозок працював на повну силу. Ну і, звичайно, успіх неможливий без впевненості в собі, будьте спокійними та рішучими. 

Детальніше про протидію булінгу читайте на сторінці ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

Національна дитяча «Гаряча лінія» – 0 800 500 225 або з мобільного  772;

Національна «Гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0 800 500  335 або з мобільного 386

Поради для батьків, як допомогти підліткам говорити про свої хвилювання

 Змусити підлітків відкрито говорити про те, що їх турбує, може бути важким заданням. Дотримуйтеся цих порад, щоб допомогти їм поговорити з вами про свої проблеми.

Співпереживайте та визнавайте почуття

Для підлітка, який відчуває тривогу, особливо важливо знати, що ви сприймаєте його серйозно та готові підтримати. Навіть якщо їхні хвилювання виглядають незначними, важливо показати, що ви «розумієте» їх і визнаєте занепокоєння. Наприклад, ви можете сказати: «Так виглядає, що ти хвилюєшся з цього приводу».

Подбайте про відчуття безпеки

Іноді підлітки хвилюються, що розмова з дорослим лише погіршить ситуацію. Вам потрібно чітко дати зрозуміти, що ви хочете допомогти їм і не робитимете нічого, чого вони не хочуть.Вислухайте їхні страхи та переконайте, що допоможете їм подолати будь-які труднощі.

Не осуджуйте поведінку

Почніть з припущення, що у них є вагома причина робити те, що вони роблять. Покажіть, що ви поважаєте їхній вибір і вам цікаво, чому вони так зробили.

Якщо ви не будете оцінювати поведінку свого підлітка, швидше за все, він відкриється й пояснить, чому саме так зробив.

Намагайтеся більше слухати

Не наполягайте на тому, що ви знаєте, що трапилось. Замість того, наприклад, щоб запитувати «З тебе знущаються?», спробуйте сказати: «Я хвилююся за тебе. Ти не виглядаєш як зазвичай, і мені важливо, що з тобою? Чи можу я чимось допомогти?».

Ставте правильні запитання

Іноді ви дізнаєтеся більше про свого підлітка, якщо будете ставити відкриті запитання. Якщо дитина, наприклад, уникає відповідати на уроці, то конфронтаційні запитання на зразок «Ти розказував сьогодні вірш?» не сприятимуть обговоренню.

Якщо дотримуватись відкритих запитань, таких як “Як справи?” або “Як пройшов день?”, це допоможе вашому підлітку говорити з вами про свої відчуття.

Намагайтеся не реагувати на спалахи гніву

Підлітки часто ображають людей, яких найбільше люблять і яким довіряють, не тому, що вони не люблять їх, а тому, що почуваються збентеженими. Коли підлітки говорять «Я ненавиджу вас!», вони можуть просто почуватися розгубленими, злими, засмученими і не знають, як це висловити.

Допоможіть своєму підлітку думати самостійно

Замість того, щоб намагатися бути експертом у житті свого підлітка, спробуйте допомогти йому думати самостійно.Наприклад, обговоріть, як він може реагувати на труднощі та впоратися з ними. «Отже, коли ти так почуваєшся, чи ти можеш щось зробити, щоб почуватися краще?». Заохочуйте дитину обмірковувати плюси і мінуси своєї поведінки.

Допоможіть підлітку відчути, що він може впоратися з життєвими викликами

Нагадайте своїй дитині її сильні сторони та те, що вам подобається у ній. Це додасть їй впевненості в інших сферах життя.

Зверніться за допомогою

Якщо ви все ще відчуваєте труднощі у спілкуванні після того, як спробували ці поради або якщо тривога вашого підлітка стає некерованою, варто звернутися за професійною допомогою до фахівців у сфері психічного здоровʼя.

Ознаки тривожності у підлітків і чим вони відрізняються від ознак у тривожних дітей

На кожному етапі розвитку діти та підлітки мають різні проблеми та труднощі. Тривоги підлітків відрізняються від тривог у дітей. Якщо діти молодшого віку схильні хвилюватися через зовнішні речі — наприклад, тварин чи комах, темряву, монстрів під ліжком або щось погане, що може трапитись з мамою й татом, то підлітки частіше хвилюються за себе, за свою успішність у школі чи спорті, про те, як їх сприймають оточуючі, про зміни в тілі.

Деякі тривожні діти можуть відчувати тривогу впродовж багатьох років ще до підліткового віку. Але оскільки в середній та старшій школі зростають вимоги, очікування, то тривога у підлітків може збільшуватись. У деяких дітей у підлітковому віці, навіть якщо вони не були тривожними у дитинстві, можуть розвиватися такі тривожні розлади, як соціальна фобія і панічний розлад.

Симптоми тривожності у підлітків

Симптоми тривоги у підлітків дуже різноманітні: від замкнутості й уникнення до дратівливості й образ. Тривогу часто не помічають, оскільки підлітки добре вміють приховувати свої думки та почуття. Ось деякі ознаки, які вказують на те, що підліток тривожиться:

• повторювані страхи та занепокоєння щодо повсякденних справ
• дратівливість
• труднощі зі зосередженністю
• чутливість до критики
• відмова від соціальної активності
• уникнення складних або нових ситуацій
• хронічні скарги на болі в животі або головні болі
• зниження успішності в школі або відмова відвідувати школу
• пошук заспокоєння
• проблеми зі сном
• вживання алкоголю, наркотиків

Їхня результативність. Багато хвилювань пов’язано з перфекціонізмом або необхідністю робити все можливе в школі. Навіть коли батьки не акцентують уваги на успішність, підлітки кажуть, що відчувають сильний тиск, щоб отримати добрі оцінки.

Як їх сприймають. Підлітки справді надмірно хвилюються, як їх сприймають, чи не вважають їх некомпетентними, або мають страх зробити щось ганебне. Результатом може бути виснажлива соціальна фобія.

Їх тіла. Фізичні зміни в підлітковому віці є причиною дискомфорту для багатьох підлітків.

Розвиваючись раніше або пізніше за більшість своїх однолітків, діти можуть відчувати себе іншими. Деякі підлітки розвивають таку форму тривоги, яка називається дисморфофобічним розладом, і стають настільки одержимими уявним фізичним недоліком (справжнім чи уявним), що це викликає сильний дистрес і заважає їхньому функціонуванню.

Хоча впоратися з надмірною тривогою у підлітків може бути важким завданням, як для батьків, так і для найближчого оточення, хороша новина полягає в тому, що тривожні розлади добре піддаються лікуванню. Тому не варто припускати, що підліток це переросте, краще почати вживати заходів якнайшвидше, щоб допомогти дитині подужати свої симптоми та відновити контроль над своїм життям.