“Людина може вибитися тільки тоді, коли має цікаві ідеї та самовіддано працює. Кожна людина – свого роду мурашка, яка має якнайкраще робити свою роботу”, – так описує секрет свого успіху український інженер та винахідник Любомир Романків.
Любомир Романків – один із небагатьох винахідників, чий портрет розміщений у Залі національної слави США разом зі Стівом Джобсом. Українець розробив революційну технологію – спосіб запису інформації магнітною голівкою на твердий диск. Із цим винаходом пов’язують початок ери персональних комп’ютерів.
Він народився у 1931 році в Жовкві на Львівщині, але втікаючи від радянських військ, разом з батьками емігрував до Канади. Там він закінчив університет Альберти, а ступінь магістра здобув у Массачусетському технологічному інституті.
“У 60-х в Америці якраз почали створювати різні фірми у сфері електроніки. Я подав резюме у шістнадцять – і був усюди прийнятий. Але вибрав – IBM, тому що вона здалася найперспективнішою”.
Про розробку, без якої могло і не бути Apple
Комп’ютер має дві дуже важливі частини. Одна – це напівпровідник, в якому відбуваються всі процеси, обчислення. У той час диски, на які записували інформацію, мали приблизно метр у діаметрі. На них можна було записати п’ять мегабайтів інформації. Для обертання їх навіть існували спеціальні мотори. Їх треба було вбудовувати в цементову базу, щоб вони не тряслися, щоб можна було записувати інформацію, аби диск був стабільним.
Завдання, яке тоді було в пріоритеті, – зменшити той диск. Голівки, що записували інформацію, нагадували ґудзик, на який намотували мідяний дріт. Все робилося вручну. За день можна було зробити п’ять тисяч таких голівок, за умови, що над цим працювало сто людей. Тоді дев’ять фірм ламали голови над тим, як спростити процес запису інформації.
Тоді Любомир Романків почав думати, в який спосіб вирішити цю проблему. Перші голівки були досить вдалими. Коли фірма дізналася про це, то дозволила їх запатентувати. Однак було заборонено будь-які публікації, бо це могли використати конкуренти. Через це протягом перших 15 років роботи винахідника в IBM – одні патенти.
Пізніше у Каліфорнії працював цілий відділ над магнітним записуванням. Що другий тиждень інженер літав туди-сюди і випробовував процеси. Нарешті, у 1979-му з’явилися перші магнітні голівки нового типу. Однак IBM далі намагалася тримати це в таємниці. Їх використовували лише для дисків, які мали чверть метра в діаметрі.
Процес від задуму до створення голівок зайняв близько двох років.
Тільки-но ви вмикаєте комп’ютер – винахід Любомира Романківа розпочинає свою роботу. Сама голівка – це магнітна підкова, яка стала приблизно завтовшки в людську волосину. Вона складається з мідяних дротиків та 20 шарів сплаву. Крім того, вся підкова всередині має ще діелектрик. Завдяки цьому вартість запису інформації зменшилася в багато разів. Ці голівки є зараз в усіх комп’ютерах. Бо інтернет побудований таким чином: ви передаєте інформацію, яка обробляється у комп’ютері, а потім відбувається запис.
IBM не планувала тоді будувати портативні комп’ютери, але на пробу почала створювати малі дисководи. Стів Возняк побачив, що таке існує, й був одним із перших покупців того першого пробного дисковода. Коли Возняк оцінив, скільки інформації можна на нього записати, то зрозумів, що може зробити невеликий комп’ютер, який можна мати вдома. Тому, ймовірно, якби не було тих перших малих дисководів, то Возняк не мав би з чого починати фірму Apple.
Про нереалізовану прогресивну ідею, що випередила свій час
“Вже коли я винайшов перші магнітні головки, в мене з’явилася ідея збудувати невеличкий комп’ютер, який я буду носити в кишені і який буде сполучений з моїм мозком електричним сигналом. Те, що я хочу запам’ятати, але воно в мене не запам’ятовується, буде записано на цьому диску в кишені. Це були сімдесяті роки. З мене сміялися. Я хотів ту ідею запатентувати, а мій шеф, якому я це розповів, не хотів навіть поставити свій підпис під тим, що він погоджується це патентувати. А сьогодні Ілон Маск вже працює над таким комп’ютером, який він сполучає із мозком мавп і за допомогою комп’ютера він може керувати мавпами”, – розповідає науковець.
Винахід та робота Любомира Романкова дозволила ІВМ заробити мільйони доларів, водночас він підготував ціле нове покоління інженерів для компанії. Загалом українець запатентував 65 винаходів; написав понад 150 наукових статей та отримав тільки від IBM 25 нагород. У березні 2012 р. Любомир Романків введений до Зали національної слави США, є одним з десяти винахідників, удостоєних такої честі.
Незважаючи на те, що він вважається одним з кращих винахідників у США, має десятки патентів, але мільйонером винахідник не став. Не гроші, а внесок у науку були і лишаються для нього пріоритетом.
Крім того, Романків – один із активних діячів та керівників Пласту. Його членом він став у 1946 році в Німеччині. І відтоді пройшов шлях від виховника та організатора станиці в Едмонтоні до голови Головної пластової ради. А також допомагав розбудовувати Пласт в Україні на початку 1990-х років.
Молодому поколінню науковець радить багато працювати над собою, над своїми знаннями, не лінуватися. “Зараз багато корисної інформації в Інтернеті, можна сидіти годинами і вчитися, стежити за тим, як розвивається наука, куди рухається політика і світ в цілому”.