13 лютого — Всесвітній день радіо.
В епоху цифрових технологій радіо залишається найнадійнішим засобом масової інформації, спроможним охопити найбільш широку аудиторію.
Історія створення
На авторство добрих ідей зазвичай зголошуються відразу кілька осіб, тож не дивно, що й причетними до винаходу радіо називають десятки науковців – теоретиків і техніків-ентузіастів.
Щоправда, один із найвідоміших – німецький фізик Гайнріх Герц, прізвищем якого назвали одиницю виміру частоти радіохвиль, не передбачив важливості цього явища. Він перший 1887 року в експериментальний спосіб підтвердив математичні теорії Фарадея і Максвелла про електромагнітні хвилі. Герц сконструював антену, за допомогою якої генерував і ловив їх на відстані кількох метрів. Але про можливе практичне значення радіохвиль талановитий фізик і не думав, підсумувавши: «Вони не мають жодного застосування… То був лише експеримент, аби підтвердити, що маестро Максвелл мав рацію».
У 1892–1893 роках американський учений сербського походження, винахідник електрогенератора Нікола Тесла першим експериментально продемонстрував передачу та поширення радіохвиль, висловивши припущення, що це можна використати для передачі інформації.
Та навіть коли 1901-го італійський фізик Ґульєльмо Марконі, що згодом отримав перший патент на радіо, переслав листа азбукою Морзе через Атлантичний океан, про потенціал застосування новинки здогадувалися тільки одиниці. Однак до початку Першої світової війни чимало мореплавців дістали те, про що попередні покоління мандрівників хіба що мріяли, – змогу відправляти інформацію на суходіл і приймати її звідти, а також спілкуватися з іншими суднами за допомогою радіопередавачів. Перспективи бездротового обміну інформацією, які давало радіо, сильно спричинилися до глобалізації.
2 листопада 1920 року радіостанція KDKA з Піттсбурга в прямому ефірі вперше повідомила про результати голосування на президентських виборах у США.
З цього часу популярність радіо починає зростати шаленими темпами.
